Дослід Блеза Паскаля

    У кінця 1646 року до французького міста Руана (де в той час мешкала родина Паскаля) докотилася чутка про дивовижні італійські досліди з порожнечею (досліди Торрічеллі). Паскаль із захопленням їх повторює, експериментуючи не тільки з ртуттю (як Торрічеллі), але і з водою, маслом, червоним вином, для чого йому потрібні були бочки замість чашок і трубки довжиною близько 15 м. Ці ефектні досліди проводилися прямо на вулицях Руана, радуючи його жителів.
    Паскаль вірив, що в трубці Торрічеллі дійсно є порожнеча, і наполегливо шукав цьому доказ.
    Вирішальний експеримент був проведений 19 вересня 1648 року.
    На прохання Блеза Паскаля його зять Флорен Пер'є проробив дослід, що довів існування атмосферного тиску і відкинув твердження Аристотеля про те, що «природа боїться порожнечі». Треба сказати, що в ті часи у Франції за виступ проти Аристотеля можна було потрапити на каторгу.
    За допомогою запаяної з одного кінця скляної трубки, перекинутої іншим кінцем в чашечку з ртуттю, належало виміряти, на яку висоту піднімається в ній рідкий метал біля підніжжя і на вершині гори Пюї-де-Дом (1647 метрів). Як Паскаль і припускав, на вершині стовпчик ртуті зупинився на більш низькій позначці — адже там товща земної атмосфери рівно на 1647 метрів менше. При такій висоті гори різниця рівнів ртуті склала більше 8 см, що, за словами Пер'є, "здивувало свідків експерименту".
                                                   
                                

    На честь цього відкриття одиницю виміру тиску назвали «паскалем». А зять вченому знадобився тому, що сам він пересувався на милицях і піднятися на гору просто не зміг би.