В кінці 1759 року у Петербурзі стояли страшні морози, які доходили до -37 ° С. У ці дні академік Петербурзької Академії наук Йозеф Адам Браун, який з 1748 року жив у Росії, проводив досліди над ртуттю. За допомогою охолоджуючих сумішей він зумів знизити температуру до -56 ° С і, таким чином, отримати тверду ртуть, яку можна було кувати, рубати і пиляти.
Через кілька днів Браун разом зі своїм колегою і покровителем академіком Ломоносовим повторив досліди. Про свою роботу Браун розповів на публічному засіданні Академії наук у доповіді «Про дивовижні холоднечі, мистецтвом виробленої, від якої ртуть замерзла».
Відкриття замерзання ртуті, повідомлення про яке з'явилося у багатьох наукових журналах, зробило справжню сенсацію в науковому світі.
Через кілька десятиліть, у 1785 році, петербурзькими академіками була визначена точна температура замерзання ртуті — мінус 39 ° С.
Це стало суттєвим обмеженням у використанні ртуті в термометрах, особливо зовнішніх, тому що морози, близькі до точки замерзання ртуті, в Росії не так і рідкісні.
Немає коментарів:
Дописати коментар