Батько Леонардо був нотаріусом, а мати — простою селянкою. На шлюб з коханим мати не могла розраховувати — батько хлопчика незабаром одружився на багатій і знатній дівчині.
Леонардо було 3 роки, коли батько забрав його до себе, що було цілком законно того часу. Спроби долучити сина до сімейної справи були безуспішні: Леонардо не цікавили закони суспільства. Зате були помічені його здібності художника — і батько відправив його вчитися в кращу майстерню Тоскани, до живописця Андреа дель Верроккьо.
В майстерні художника Леонардо пробув недовго: одна із спільних робіт з учителем показала настільки явну перевагу учня, що Верроккьо за переказами назавжди закинув малювання. Сьогодні Леонардо відомий у першу чергу як художник. Його пензлю належать «Мадонна Літа», «Дама з горностаєм», і найвідоміша у світі картина, неперевершена «Мона Ліза» (Джоконда) ...
Леонардо віддавав живопису не дуже багато часу, тому кількість його робіт не така й велика.
Він вивчав природу, прагнув охопити принципи реалізму, закони сприйняття — і вивів живопис на якісно інший щабель. Він не брав участі у теоретичних дискусіях і суперечках — він просто творив шедеври ...
Завдяки Леонардо лінія малюнка отримала право на розмитість, пом'якшилися кольорові контрасти, малюнок і реальність стали ближче, але й таємничіші. І сьогодні йде нескінченний потік відвідувачів до Лувру, де зберігається портрет Джоконди, щоб поглянути на безсмертний твір майстра. "Вітрувіанська людина".
Втім, сам майстер вважав себе не художником, а вченим та інженером. Його «Вітрувіанська людина» і досі служить ідеалом пропорцій не тільки людського тіла, але і Всесвіту в цілому. Йому належать винаходи парашута, велосипеда, прототипу танка, прожектора, катапульти ...
Безліч інших інженерних задумів відображені в начерках, малюнках, кресленнях і ескізах майстра.
Він був мислителем і визнавав єдиним критерієм істини досвід, наведений до наочного вигляду. Він заперечував порожні схоластичні міркування. Він був амбідекстром, володіючи лівою і правою рукою однаково талановито. Відомі його заняття і музикою, і кулінарією ...
Не дарма кажуть, що талановита людина талановита у всьому.
А він був у всьому геніальний ...
У 1516 році Леонардо за запрошенням французького короля оселився в його замку Кло-Люсе, в офіційному званні першого королівського художника, інженера і архітектора. За що отримував річну ренту в тисячу екю.
У Франції Леонардо майже не малював, але майстерно займався організацією придворних свят, плануванням нового палацу в Роморантане при задуманому зміні річкового русла, проектом каналу між Луарою і Соной. За два роки до смерті у Леонардо серйозно погіршився стан здоров'я.
2 травня 1519 Леонардо да Вінчі помер в оточенні учнів і своїх шедеврів в Кло-Люсе. Він був похований в замку Амбуаз. На могильній плиті був вибитий напис: «У стінах цього монастиря покоїться прах Леонардо да Вінчі, видатного художника, інженера і архітектора Французького королівства».
Основним спадкоємцем майстра був супроводжуючий Леонардо учень і друг Франческо Мельци, який в наступні 50 років залишався головним розпорядником спадку великого творця, що включав крім картин інструменти, бібліотеку та не менше 50 тисяч оригінальних документів на різні теми, з яких до наших днів збереглася лише третина.
Джерело: Альманах визначних подій.
Відео: Леонардо да Вінчі
Немає коментарів:
Дописати коментар